Дорогі у Христі!

Сьогодні – у неділю Святих отців – Євангеліє розповіло нам про родовід Ісуса Христа від Авраама аж до народження нашого Спасителя. Слухаючи цей докладний перелік поколінь, можна збагнути, що прихід Христа до людей був заздалегідь підготовлений, тобто Його поява на землі відбувалася за точним планом Небесного Отця. Навіть більше, не тільки народження, а й усе життя Ісуса Христа вже століття наперед було передбачене пророками. Приклад цього знову ж знаходимо у святому Євангелії: коли три мудреці зі Сходу зупинилися в Ірода, щоб дізнатися, де народився новий Цар, він покликав книжників, які без тіні сумніву сказали, що Месія має прийти на світ у Вифлеємі Юдейськім, «бо так написано пророком» (Мт. 2, 5).

Не багато знаємо про життя святого Миколая. І навіть те, що знаємо, повите різними легендами. Знаємо, що святий Миколай довгі літа був єпископом у Мирах, провінція Лікія, у Малій Азії. Він брав участь у Першому Вселенському Соборі (325) у Нікеї. Помер близько 345 року. Усе своє життя присвятив справі милосердя для душі й тіла. Тож ще за життя називали його батьком сиріт, удів і бідних. Після смерти Господь Бог прославив його даром творення чудес, і тому він отримав імення великого чудотворця. Славні чуда були якраз головною причиною його швидкого й широкого культу.

Культ святого Миколая починає поширюватися від часу, коли цісар Юстиніян І (527-565) збудував на його честь церкву в Царгороді. Єрусалимський канонар з VII ст. 6 грудня каже: "Пам'ять Миколая, єпископа одного великого города". Усі грецькі місяцеслови з IX століття мають його празник. Цісар Мануїл Комнен (1143-1181) державним законом приписав святкувати святого Миколая 6 грудня. З Візантії його культ поширюється по цілому світу. Найдавніший життєпис святого Миколая походить з IX сторіччя.

Німецька ініціативна група із захисту Миколая б’є на сполох: існуванню Святого загрожує Дід Мороз, котрий зовсім не є святим. Вона протестує проти загальної комерціалізації різдвяних свят, головним символом якої є вигаданий Дід Мороз чи Санта-Клаус. У деяких строгих католицьких німецьких землях, приміром, у Баварії, після дня Святого Миколая, практично, вже ніякі Діди Морози більше не ходять.

Якби керівник лейпцизького видавництва „Санкт-Бенно” Міхаель Біркнер, один з ініціаторів руху на підтримку Миколая, міг ухвалювати рішення, то він би запровадив зони, вільні від Дідів Морозів, також і в інших землях: „Важливим є, звісно, що це провокує. Зона, вільна від Діда Мороза, не повинна означати, що ті, хто пропагує Миколая, мають відмовлятися від Діда Мороза чи очорнювати певні язичницькі пережитки різдвяних свят. Ідеться про те, щоб за допомогою цієї провокації звернути увагу людей на витоки.”

Миколай усім до душі

У будь-якому разі Миколай, на відміну від Діда Мороза, не є вигадкою. Він справді жив у 340 році після Різдва Христового. Вважається, що він мав дуже добре серце і був благодійником. Усе, чим він володів, та все, що приносили йому люди, він роздавав бідним та дітям. Святий Миколай був найвідомішим Святим у Європі. Його поважали однаково й католики, й протестанти, навіть попри те, що Мартін Лютер свого часу хотів узагалі скасувати всіх Святих.