Сьогодні в низці країн світу, зокрема, й Україні, оголошений день жалоби за загиблою у Смоленську польською елітою. Сумують і у Львові. Тут не лише мешкає найбільша польська громада – багато з загиблих бували в Галичині.

Польща без Президента. Польща у жалобі. Польща плаче. Польща втратила еліту. Це слова, якими починають свої ефіри уже третій день поспіль польські журналісти.

Із екранів усміхається президентське подружжя – на фотографії Марія Качинська схилила голову на плече чоловіка, який обняв її ніжно і тепло дивиться на неї. Він завжди ніжно дивився на свою дружину, не задля телекамер. Це я зауважувала не один раз у Львові. Показують кадр з костелу, де Президент до першої леді мило каже «кохана», безпосередньо, так, як звик спілкуватись зі своєю дружиною.
«Чому раніше ми не показували цих фотографій?» – риторично запитують один одного або ж гостей журналісти. За ці дні жалоби поляки дізнаються нове, щось дуже тепле і людське, без політичних домислів, про своє президентське подружжя. Так є у житті, коли втрачаєш, то починаєш цінити.

 
Всесвітліші та всечесніші отці!
Преподобні ченці та черниці!
Дорогі у Христі брати і сестри!

Вітаємо Вас зі світлим празником Воскресіння Христового!
Нехай Воскреслий Господь освітлює Вас миром, радістю, любов’ю та надією, наповнює душу спокоєм і добром.
Сьогодні ділимося з Вами Великодньою радістю і бажаємо Вам торкнутися з вірою до Воскреслого Христа та віднайти свій шлях до дому Отця.

У  Єпархіальному музеї м.Трускавця 30 березня 2010 року відкрилась святкова виставка робіт «Великдень очима дитини» із колекції Сихівської дитячої школи народних мистецтв (м. Львів).

    В 1991 році на Україні була відкрита Львівська школа народної творчості для дітей віком від 6 до 18 років. Навчання в ній базується на глибокому вивченні народного мистецтва, його переосмисленні і трансформації у сучасному глобалізованому світі. Головною метою художньо-естетичного виховання учнів є формування у світогляду дитини самоідентифікації як громадянина України,  засвоєння  естетичних набутків  світової художньої культури.   Реалізації   зазначених   завдань   сприяють   навчальні   програми, розроблені  провідними   викладачами   школи,   а  також   низка   мистецько-культурних заходів: виставок, конкурсів,фестивалів, пленерів, творча співпраця  з громадськими організаціями, партнерами з-за кордону.

Коротка історія

Празник торжественного в'їзду Ісуса Христа до Єрусалима належить до найдавніших празників у Східній Церкві. Свідчення про його святкування сягають III століття. Святкування цього празника почалося в Єрусалимі і невдовзі стало празником усієї Східної Церкви.

Сильвія Аквітанська у щоденнику свого паломництва святими місцями детально описує, як відбувався цей празник у Єрусалимі в IV столітті. Там читаємо, що вірні Єрусалима щорічно намагалися наново переживати подію Христового в'їзду до Єрусалима так, як вона відбулася перший раз. У Квітну неділю, після ранішніх відправ у храмі Божого Гробу, вірні збиралися близько першої години пополудні на Оливній Горі коло церкви Христового Вознесення. Сюди приходив єпископ з дияконами, і коли збирався народ, співа­ли різні гімни і псалми та читали зі святого Євангелія про подію Христового в'їзду до Єрусалима. Приблизно через дві години, коли вже всі зійшлися, починався величавий похід-процесія в сторону Єруса­лима. Під час процесії і старші, й діти, несучи пальмові чи оливкові галузки співали гімни і псалми, що закінчувалися окликами: "Благословен, хто йде в ім'я Господнє". Похід замикав єпископ із своїми поміч­никами. І він, подібно як Христос, їхав на осляті. Процесія ішла через місто аж до храму Божого Гробу. Торжество закінчувалося відправою вечірні.

 Студенти Дрогобича проводять у місті просвітницьку кампанію "Табачника геть!", обклеюючи місто листівками відповідного змісту та пишучи це гасло на дошках своїх навчальних закладів.

Світлини можна побачити тут:

День народження Тараса Григоровича Шевченка — велике свято для кожного свідомого українця!

Українська Інформаційна Служба ініціює збір підписів під петицією до Європейського Парламенту, якою закликає європейських чиновників відмінити 20 пункт Резолюції ЄП по Україні, в якому європарламентарі закликають новообраного Президента України переглянути рішення В. Ющенка щодо героїзації Голови ОУН Степана Бандери.

«Оцінки, висловлені Європарламентом щодо постаті С.Бандери, ображають почуття мільйонів українців, які за своє прагнення до свободи і самостійності зазнали наруги й репресій», - йдеться в петиції.

Петицію буде скеровано Президентові Європарламенту Єжи Бузеку, а також – в Комітет ЄП з розгляду звернень та інціаторці скандальної поправки щодо Бандери польській парламентарці Лєні Коларській-Бобінській.

Підписатися під петицією можна тут:
http://www.petition.org.ua/?action=view&id=251148