Великоднє послання
преосвященного владики Юліана (Вороновського), 
Єпископа Самбірсько-Дрогобицького

Мир у Господі та моє архиєрейське благословення!

Цей день учинив Господь,
радіймо й веселімся в нім!
(Приспів до стихир Пасхи, Пс. 118, 24)

Всесвітліші та всечесніші отці!
Преподобні ченці та черниці!
Дорогі у Христі брати і сестри!

Христос Воскрес!

Сьогодні ми святкуємо Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Ця подія, хоч і відбулася багато сотень років тому, але є завжди актуальна, бо сповнює сенсом існування світу, проповідь Церкви і життя людини. Саме тому апостол Павло пише: «Коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша» (1 Кор. 15, 14). Наші літургійні тексти називають Христову Пасху «смерті умертвінням, аду зруйнуванням, іншого життя вічного началом»! (тропар 7 пісні Канону Пасхи). Ось чому це свято є осердям нашої християнської традиції. Ось чому Церква, як добра Мати, так наполегливо готує нас до нього впродовж благодатного часу Великого посту – Чотиридесятниці, а нині закликає сповнити все наше життя пасхальною радістю.

Виборчий Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, зібраний у Львові-Брюховичах, 21-24 березня, відповідно до приписів Кодексу Канонів Східних Церков та Партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви, обрав Верховним Архиєпископом УГКЦ Преосвященного Владику Святослава (Шевчука).

Святійший Отець Венедикт XVI потвердив і поблагословив вибір Преосвященного Владики Святослава згідно з рішенням Виборчого Синоду Єпископів УГКЦ від 23 березня 2011 року.

Обраний Глава УГКЦ склав перед Синодом Єпископів визнання віри та обітницю вірно виконувати свій уряд.

Введення Блаженнішого Святослава на престол Верховного Архиєпископа Києво-Галицького відбудеться у Києві в неділю, 27 березня, під час Архиєрейської Літургії у Патріаршому соборі Воскресіння Христового. Цією Літургією, яка розпочнеться о 10.00, офіційно завершиться виборчий Синод Єпископів УГКЦ.

Архиєпископ Ігор (Возьняк) виконуватиме уряд Адміністратора Української Греко-Католицької Церкви до дня інтронізації нового Глави УГКЦ.

Владика Ігор, Адміністратор УГКЦ, в імені Синоду Єпископів УГКЦ висловлює щиру вдячність духовенству, монашеству, вірним УГКЦ та всім людям доброї волі, які своїми молитвами підтримували працю Виборчого Синоду.

8 березня 2011 року у Дрогобицькій духовній семінарії розпочалася виставка світлин "До світла Воскресіння крізь терни катакомб". Цю експозицію підготував Інститут історії Церкви Українського католицького університетуз нагоди 20-ї річниці виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля та її офіційної легалізації. Хронологічно фотовиставка охоплює період від 1939 до 1991 рр. та відображає три важливі етапи історії УГКЦ у буремному ХХ ст. – спробу її насильницької ліквідації радянською владою у 1946 р., її підпільну діяльність та легалізацію, котра розпочалася в 1989 р.

В основу експозиції лягли матеріали самого Інституту історії Церкви, які було зібрано протягом 1992-2008 рр. На двадцяти великих виставкових банерах відвідувачі мають змогу переглянути документи державних архівів, фотографії з приватних збірок, спомини очевидців та активних учасників підпільної УГКЦ. Матеріали фотовиставки на окремих прикладах узагальнюють й представляють становище цілої УГКЦ в умовах переслідувань, розкривають форми спротиву й підпільної діяльності її вірних, методи боротьби за визнання своїх прав. Виставка ілюструє життєві історії представників духовенства, монашества та мирян катакомбної Церкви. Неповторна людська доля, яка проступає крізь експонати, є свідченням глибокої християнської віри та незламної вірності своїй Церкві й народу.

Колядки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини. Колядки приурочені до одного з найбільших релігійних свят — Різдва Христового. Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч», «Нова радість стала» та інші).

Дорогі у Христі!

Сьогодні – у неділю Святих отців – Євангеліє розповіло нам про родовід Ісуса Христа від Авраама аж до народження нашого Спасителя. Слухаючи цей докладний перелік поколінь, можна збагнути, що прихід Христа до людей був заздалегідь підготовлений, тобто Його поява на землі відбувалася за точним планом Небесного Отця. Навіть більше, не тільки народження, а й усе життя Ісуса Христа вже століття наперед було передбачене пророками. Приклад цього знову ж знаходимо у святому Євангелії: коли три мудреці зі Сходу зупинилися в Ірода, щоб дізнатися, де народився новий Цар, він покликав книжників, які без тіні сумніву сказали, що Месія має прийти на світ у Вифлеємі Юдейськім, «бо так написано пророком» (Мт. 2, 5).

Щороку з нагоди славного празника Христового Різдва ми чуємо величний літургійний гімн «З нами Бог!». Звучать ці слова вже сотні років і сповнюють людський рід радістю. Вперше вони були промовлені великим Божим пророком Ісаєю задовго до історичної події народження Спасителя! У той час весь світ ще перебував у темряві поганства. Тільки в маленькому Богомвибраному народі жеврів вогник істинного богопочитання. Натхненний Святим Духом пророчий погляд лине далеко вперед: «Вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння… Він буде по справедливості судити вбогих, по правді оголошувати присуд для бідних у країні» (Іс.11, 1; 4). І те, що здійснилося набагато пізніше, пророк споглядає як вже доконаний факт, впевнено проголошуючи: «З нами Бог!» (Іс. 8, 9-10). Минули сотні років, і збулося передбачене пророком. У Вифлеємі Юдейськім за днів царя Ірода (пор. Мт. 2, 1) здійснилося чудо над чудами, сповнилася Божа обітниця – Бог замешкав серед свого народу, Син Божий прийшов у тілі, Творець світу благоволив лежати в яслах. Чудесним способом народжене від Діви Дитятко прийняло поклін бідних пастухів, дари земних царів і спів ангелів. І сьогодні, напевне, багато з нас перебуває в нелегкій ситуації, відчуває розчарування та знеохочення через суспільно-політичну та економічну ситуац ію в нашій країні. В нелегких умовах земного життя деколи нам може здаватися, що все втрачено і ми полишені наодинці зі своїми труднощами. «Дивився я, але помічника не було; глядів здивований, та не було, щоб хто підтримав» (Іс. 63,5), – не раз хочемо промовити разом з пророком. Але пам’ятаймо: нема помічника на землі, але є на небі – наша допомога у Господі, що сотворив небо і землю! (пор. Пс. 121, 2). У цьому твердому переконанні наша думка на крилах віри разом з думкою пророка лине у Вифле- ємський вертеп, де народився Спаситель світу. І ми разом з ним співаємо: «Знайте ж, народи, та тремтіть!..